Індекс рубрикатора НБУВ: Т597.5(4Укр) + Т3(4Укр)52-283

Рубрики:

Етнографія - Етнічна психологія. Менталітет

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто актуальні проблеми еволюції світогляду та ментальності селянства. Наведено теоретико-пізнавальне обгрунтування історії ментальностей у контексті актуальних історичних досліджень в Україні. Визначено ключові параметри етнічної ментальності українців на етапі становлення модерністського суспільства. Розкрито культурологічні чинники етнонаціональної вдачі хліборобів-трударів. Проаналізовано історичну роль селянства в збереженні національної ідентичності українського народу.

Рассмотрены актуальные проблемы эволюции мировоззрения и ментальности крестьянства. Приведено теоретико-познавательное обоснование истории ментальностей в контексте актуальных исторических исследований в Украине. Определены ключевые параметры этнической ментальности украинцев на этапе становления модернистского общества. Раскрыты культурологические факторы этнонационального характера хлеборобов-тружеников. Освещена историческая роль крестьянства в сохранении национальной идентичности украинского народа.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр)5-21 + Х839(4Укр)52-623.112

Рубрики:

Історія

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: В344631 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито сутність наукової категорії ментальності, епістемологічний потенціал якої дозволяє суттєво наблизитися до концептуального осмислення минулого українського селянства як унікального соціуму, конкретно-історичної етносоціокультурної цілісності. Розглянуто проблеми теоретичного синтезу, зміст поняття "ритм трансформації", тлумачення історичного часу селянства, зокрема українського.

Раскрыта сущность научной категории ментальности, эпистемологический потенциал которой позволяет существенно приблизится к концептуальному осмыслению прошлого украинского крестьянства как уникального социума, конкретно-исторической этносоциокультурной целостности. Рассмотрены проблемы теоретического синтеза, содержание понятия "ритм трансформации", толкование исторического времени крестьянства, в частности украинского.

Розглянуто українську освіту (УО) як явище традиційного суспільства, а також модернізацію освіти як триєдиний процес ринкової трансформації, демократизації, європейської інтеграції з урахуванням основних тенденцій еволюції середньої (у дорадянський період - початкової) школи України. Висвітлено місце особистості в УО.

Рассмотрено украинское образование (УО) как явление традиционного общества, а также его модернизация как триединый процесс рыночной трансформации, демократизации и европейской интеграции с учетом основных тенденций эволюции средней (в досоветский период - начальной) школы Украины. Освещено место личности в УО.

Наведено результати історіографічного дослідження автохтонного селянства Наддніпрянщини від початку "великих реформ" 1860-х рр. до Першої світової війни у контексті його соціокультурної цілісності. Розглянуто езотеричні особливості, ментальні імперативи соціальної самобутності, історичні типи самосвідомості, релігійно-побутові ідеали українського селянства. Охарактеризовано традиційну селянську спільноту за умов модернізації соціального довкілля. Проаналізовано самобутність подружніх стосунків і роль дітей в свідомості батьків. Особливу увагу приділено проблемам збереження етнокультурної ідентичності українців.

Приведены результаты историографического исследования автохонного крестьянства Надднепрянщины от начала "великих реформ" 1860-х гг. до Первой мировой войны в контексте его социокультурной целостности. Рассмотрены эзотерические особенности, ментальные императивы социальной самобытности, исторические типы самосознания, религиозно-бытовые идеалы украинского крестьянства. Охарактеризована традиционная крестьянская общность в условиях модернизации социального окружения. Проанализированы самобытность супружеских отношений и роль детей в сознании родителей. Особое внимание уделено проблемам сохранения этнокультурной идентичности украинцев.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р451.5

Рубрики:

Застосування різних фармакологічних засобів в анестезіології

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У контексті соціальної та ментальної історій досліджено українське селянство, яке мешкало у Наддніпрянщині у другій половині XIX - на початку XX ст. Дану історико-культурну спільноту запропоновано розглядати як самобутнє явище, презентоване езотеричними "наслідками" - пам'яттю, спогадами, легендами. Це спостережено у духовній, соціально-виробничій, побудовій, громадській, політичній, інтелектуально-освітній, родинній царинах. Зазначено, що латентним підгрунтям світоглядних уявлень, побутового мислення селян були архетипи та похідні від них настанови, норми, цінності. Вони визначали інтереси, манери та тенденції еволюції соціальної поведінки. Відзначено активізацію процесів модернізації у посткріпосний період, у який життєдіяльність кількох поколінь хліборобів тривала до певної міри осторонь їх "окремих рядів" - капіталізації економіки, переструктуризації соціальної сфери, реформування політико-правової системи. Дуже низький, але мінімально достатній рівень добрубуту зумовив "імперативну безсмертність" традиційного укладу. Доведено, що на початку XX ст. локальна модернізація села суттєво прискорилася, проте традиційний стиль мислення та поводження виявляв унікальну живучість. Старі смисли не зникали, а перепліталися з новими. Збереження соціоментальної цілісності дало змогу селянству оригінально відповідати на прояви урбанізації, індустріалізації, русифікації, відбувалось націотворення.

Висвітлено постмодерні концепції пам'яті та можливості інтерпретацій формування ідентичностей модерних націй. Охарактеризовано релігійні вірування як чинник адаптації українських селян до польських і російських модерних впливів. Визначено вплив політики українізації початку XII ст. на формування історичної пам'яті українського народу. Розглянуто антикознавчу спадщину М. Драгоманова в контексті європейської й української історіографії. Приділено увагу здобуткам і втратам ідентифікаційного потенціалу української та білоруської історичної думки міжвоєнного часу. Розкрито етносоціальну специфіку Південної Київщини раннього нового часу в українській, білоруській і польській історіографії кінця XIX - початку XX ст.

Вперше теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено концептуальну модель та організаційно-педагогічні умови розвитку методичної компетентності викладачів дисциплін гуманітарного циклу ВНЗ у системі післядипломної освіти. Визначено зміст поняття "методична компетентність викладачів дисциплін гуманітарного циклу ВНЗ". Удосконалено форми та методи розвитку методичної компетентності викладачів дисциплін гуманітарного циклу ВНЗ. Уточнено сутність феномену "методична компетентність".

Висвітлено результати нових досліджень постаті Б. Хмельницького, козаччини, здобутків і проблемні питання з історіографії, джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін. Проведено класифікацію універсалів гетьмана за типовою ознакою й охарактеризовано кожний тип. Констатовано зростання міфологізації його образу в українській історичній думці та національній свідомості XX - початку XXI ст. Досліджено зображення козацьких клейнодів на паперових грошах і пам'ятних монетах України. Надано відомості про відомого польського історика А. Керстена (1930 - 1983), який вів послідовну боротьбу проти міфологізації польської історії XVII ст., що була переповнена хибними белетризованими інтерпретаціями польського прозаїка Г. Сенкевича. Увагу приділено палацо-парковим комплексам Південного берега Криму як пам'яткам історії та культури. Розглянуто епістолярну спадщину видатного історика й архівіста І. М. Каманіна (1850 - 1921) як джерело для дослідження української історії й особливостей суспільного та культурного життя країни. Описано нові дослідження пам'яток археології козацької доби у Чигирині та Суботові. Висвітлено земельне питання у внутрішній політиці Київських князів (середина XIV - XV ст.). Розглянуто проблему безпеки Західної Європи в стратегіях Г. Кіссінджера 1960-х рр. Проаналізовано російсько-шведські відносини у другій половині XVII ст.

Обгрунтовано ідею ширшого, ніж вважалося раніше, впливу умов Великого Степового Кордону на культуру українського етносу. Зокрема, наголошено на джерелах формування такої ментальної риси українців як "розколотість" етнічної ідентичності. Зроблено висновок, що й після сходження козацтва з історичної арени вона "продовжувала діяти" і ця обставина багато в чому визначила подальшу історичну долю української спільноти.

Розглянуто термін "бандит", як він найчастіше вживався представниками більшовицької влади в Україні на початку 1920-х рр. Порівняльний аналіз надав змогу виявити не лише політичні аспекти послугування цим осудливим поняттям, а й почасти з'ясувати деякі сформовані на цьому досвіді побутові та наукові традиції.

Розглянуто одну із сучасних метафор, якій "історично повезло" - поняттю "модернізація". Конкретно йдеться про освітній досвід трансформації білоруського селянства у світ модерну. "Традиційний клас" цього етносу віддавав перевагу горизонтальним соціальним зв'язкам, які хоча й виступали гальмом для "вертикальної" модернізації, проте надавали змогу зберігати етнокультурну ідентичність як підгрунтя формування новочасної білоруської нації. Процесу набуття знань належала форпостна роль у цих перипетіях, оскільки активізація (бодай локальна) модерних форм життя на селі завжди була мотивована значним підвищенням рівня освіченості.

Фрагментарно прояснено історичну дію латентних властивостей політично домінуючої у збольшевиченій Росії (СРСР) російської етнокультури. Зроблено висновок, що незнання, нерозуміння чи свідоме ігнорування культурної іншості етносів помітно зменшує продуктивність історіографічних студій, як і перспективи міжнародного порозуміння та міждержавного добросусідства за сучасних геополітичних умов.

Розглянуто сучасну українську і зарубіжну історіографію економічної, соціальної, політичної та культурної модернізації пореформеного селянства. Проаналізовано тенденції, підходи, внесок науковців у вивчення проблеми. Запропоновано перспективні теми для подальших досліджень у сфері селянознавства.

Розглянуто методологічні проблеми сучасних історичних досліджень. Проаналізовано суспільно-політичні настрої населення України у 1939 - 1945 рр. На матеріалі мемуарів радянських воєначальників показано їх ставлення до України, українців, всього українського. Досліджено повсякденне життя селян Центрального регіону України за умов окупації, показано їх ставлення до нацистських "реформ" у системі землекористування. Висвітлено політику вермахту щодо інвалідів у прифронтовій зоні окупації. Надано відомості про функціонування закладів освіти, зокрема Черкаського педагогічного інституту, в період нацистської окупації.

Висвітлено малодосліджену історичною наукою проблему консервативної сутності національного менталітету українських селян другої половини XIX - початку XX ст. Зроблено спробу нетрадиційного трактування питань селянської культури, психології та одночасно показати роль їх імперативів у житті пореформеного села.

Розглянуто інноваційні технології розвитку методичної компетентності викладачів дисциплін гуманітарного циклу у післядипломній педагогічній освіті, які розвивають можливості включення практичного досвіду викладачів в освітній контекст підвищення кваліфікації. Увагу приділено педагогічному дискурсу як системній технології, що покликана вдосконалювати педагогічний процес, та кейс-методу.

Рассмотрены инновационные технологии в развитии методической компетентности у преподавателей дисциплин гуманитарного цикла в последипломном педагогическом образовании. Установлено, что последние развивают возможности включения практического опыта преподавателей в образовательный контекст повышения квалификации. Особое внимание уделено педагогическому дискурсу как системной технологии, которая призвана совершенствовать педагогический процесс, и кейс-методу.

Considered innovative technologies in the development of methodical competence of teachers in the disciplines of humanities graduate teacher education. It was established that the latter develops the possibility of incorporating practical experience of teachers in the educational context of training.аParticular attention is paid to the pedagogical discourse as a system technology, which aims to improve the pedagogical process and case method.

Досліджено питання міжрегіональної структурної взаємодії економіки України з національними господарськими системами країн Центрально-Східної Європи. Розкрито теоретико-методологічні засади дослідження сучасних господарських систем за умов їх глобалізації. Простежено еволюцію поглядів на господарські системи у зарубіжній та українській економічній думці. Висвітлено міжрегіональні зв'язки України за умов глобалізації, структурну взаємодію національних господарських систем країн Центрально-Східної Європи, стратегію підвищення конкурентоспроможності національної економіки, і місце України у глобальних вимірах стійкого розвитку, сучасні тенденції інноваційного і науково-технічного розвитку, особливості міграційних процесів у сучасній Центрально-Східної Європи, інвестиційну діяльність, проблеми євроінтеграції України, міжрегіональне економічне співробітництво.